ненависть до себе все рухає угору я дитячі фобії я забрав з собою ці докори досі літають по колу усі твої амбіції у режимі ніколи дивлюсь на себе не відчувши болю постійний біг не виходячи із дому постійні мрії та правда навколо і все це по колу совість давно не кришталь, тому я не боюсь усіх ваших дотиків немає сенсу на жаль, пояснювати в чому ми тут не схожі мав забагато питань чому я маю відмовлятись від простору все це не має ніякого сенсу якщо ти не чиниш їм опору з дитинства не мріяти з дитинства надіятись якщо маєш мрію то ти божевільний не став собі цілей які не зуміли досягти усі в кого були надії а якже думки які постійно тліють і беруть завзято усі твої дні я думав що маю хоча б якийсь шанс аби спробувати і довести собі скільки давав собі обіцянок шо я прокинусь і зроблю по новій але як завжди кроки назад здаються привабливіші ніж учора все позабував або не хотів розуміти що я все таки це зможу я просто боюсь що я стану залежним і не буду чесним із самим собою ризик ховай усі страхи я сам це знав як і вони які усі шляхи мети не слухай всіх вони не ти зик ховай усі страхи я сам це знав як і вони які усі шляхи мети не слухай всіх вони не ти