Під гобеленом в зорянім гаю,

Де соловї в мелодіях купались.

Прощав тоді навік любов свою,

А зорі в небі, як завжди сміялись.

О, зорі, зорі - вічно вам сіять

І провіщать комусь блакитне щастя.

І лиш зоря, одна зоря

Упала з неба і погасла.

Пішла навік, і загубився слід.

Затихли кроки на заснулій стежці.

Тільки в душі лишивсь глибокий слід,

Холодний лід на зраненому серці.

О, зорі, зорі - вічно вам сіять

І провіщать комусь блакитне щастя.

І лиш зоря, одна зоря

Упала з неба і погасла.

Не поспішай, хвилинку зачекай.

Хоч посміхнись до мене на прощання.

Не згадуй більше, і не зачіпай.

І не тривож минулого кохання.